Гетероструктуровані органічні сцинтилятори із високою здатністю до розділення іонізуючих випромінювань за формою сцинтиляційного імпульсу для задач радіоекології
Назва конкурсу: Конкурс НФДУ "Наука для безпеки людини та суспільства"
Реєстраційний номер проєкту: 2020.01/0133
Терміни реалізації проєкту: з
до
Тип дослідження (розробки): прикладні наукові дослідження
Галузь науки: Біотехнології та біоінженерія
Пріоритетний напрям розвитку науки і техніки: науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань
Науковий напрям за конкурсом: За напрямами досліджень, пов’язаних із біобезпекою, біомедициною, екологією, кібернетичною та інформаційною безпекою, із відповіддю на економічні, соціальні, гуманітарні виклики в умовах природних та техногенних надзвичайних ситуацій, а також з подоланням
Установа/організація: Інститут сцинтиляційних матеріалів
Відомча підпорядкованість установи: Національна академія наук України
Кількість докторів наук : 3
Кількість кандидатів наук: 6
У тому числі молоді вчені: 0
Кількість допоміжного персоналу: 5
Середній бал за експертною оцінкою: 85.20
Ключові слова: радіоекологія, органічні гетерогенні сцинтилятори, радіація, триплет-триплетна анігіляція, роздільна здатність, затримана флюоресценція.
Результати проєкту: Отримані такі результати:
1. Як і слід було очікувати, через відмінності механізмів формування
миттєвої і затриманої флуоресценції, залежності інтенсивності світіння від
розміру гранул суттєво відрізнялися для радіаційного збудження та збудження
фотонами світла.
2. При збудженні альфа частинками сигнал зростав із зростанням
розмірів гранул і був максимальний для монокристалів. Те ж саме
спостерігалося нами раніше при збудженні світлом у перший синглетний стан
цих матеріалів.
3. При постійному збудженні світлом в область поглинання триплетних
екситонів:
3.1. З’являвся пік, із енергією фотонів світла, яка відповідала енергії
подвійній енергії триплетних екситонів (2ε(T1)). Це енергія злиття двох T1-
станів. (пряме світіння зі збудженого синглетного стану).
3.2. Спостерігався спектр флуоресценції, спектральний склад якого був
аналогічний спектру миттєвої флуоресценції та ін.
1. Як і слід було очікувати, через відмінності механізмів формування
миттєвої і затриманої флуоресценції, залежності інтенсивності світіння від
розміру гранул суттєво відрізнялися для радіаційного збудження та збудження
фотонами світла.
2. При збудженні альфа частинками сигнал зростав із зростанням
розмірів гранул і був максимальний для монокристалів. Те ж саме
спостерігалося нами раніше при збудженні світлом у перший синглетний стан
цих матеріалів.
3. При постійному збудженні світлом в область поглинання триплетних
екситонів:
3.1. З’являвся пік, із енергією фотонів світла, яка відповідала енергії
подвійній енергії триплетних екситонів (2ε(T1)). Це енергія злиття двох T1-
станів. (пряме світіння зі збудженого синглетного стану).
3.2. Спостерігався спектр флуоресценції, спектральний склад якого був
аналогічний спектру миттєвої флуоресценції та ін.
УЧАСНИКИ ПРОЄКТУ
Керівник проєкту: Галунов Микола Захарович Термін у проєкті: -